Соціалісти кажуть, що «пізня стадія капіталізму» — це коли багаті починають впливати на державу. Але те, що вони описують, – це протиріччя між правами власності та державою, яка може їх подолати. Якщо держава має владу регулювати, субсидувати чи перерозподіляти, то, звичайно, люди намагатимуться на неї впливати. Проблема не в ринках. Проблема полягає в тому, що держава взагалі наділена повноваженнями обирати переможців. А тепер застосуйте логіку самого соціаліста: Якщо корупція починається в той момент, коли держава може порушувати власність, то чому вона має припинятися, коли держава контролює всю власність? Якщо одні люди лобіюють коли багатство ще можна заробити добровільно, то за соціалізму, коли держава виділяє все, всі мають лобіювати виживання. Отже, за їхніми власними стандартами, «капіталізм на пізній стадії» не є провалом капіталізму. Це початок соціалізму.